БРИЛКА, КИ,
Брилка, ки, ж. Ум. отъ брила.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 99.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БРИЛКАСТИЙ, А, Е. →← БРИЛЕЦЬ, ЛЬЦЯ, БРИЛИК, КА, БРИЛИЧОК, ЧКА,